ІДЕНТИФІКАЦІЯ “КРАЇНИ СЛОВ’ЯН” ЗА “ОПИСОМ ПІВНІЧНИХ НАРОДІВ” НЕВІДОМОГО АВТОРА

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  С. В. Конча

Анотація

У статті аналізуються повідомлення східних авторів про “країну слов’ян”, що сягають джерела ІХ ст. (“Анонімної реляції”, “Опису північних народів”), обґрунтовується тотожність “країни слов’ян” з колом пам’яток волинцевської та роменської археологічних культур Дніпровського Лівобережжя. Дані “Опису північних народів”, що корелюються з археологічними матеріалами, дозволяють зробити висновок про існування державної організації у слов’ян Лівобережжя в ІХ столітті.

Як цитувати

Конча, С. В. (2022). ІДЕНТИФІКАЦІЯ “КРАЇНИ СЛОВ’ЯН” ЗА “ОПИСОМ ПІВНІЧНИХ НАРОДІВ” НЕВІДОМОГО АВТОРА. Східний світ, (1), 115-123. https://doi.org/10.15407/orientw2013.01.115
Переглядів статті: 8 | Завантажень PDF: 3

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

“країна слов’ян”, “Опис північних народів”

Посилання

Бейлис В.М. К вопросу о конъектурах и попытках отождествления этнонимов и топонимов в текстах арабских авторов о Восточной Европе // Восточное историческое источниковедение и специальные исторические дисциплины. Вып. 1. Москва, 1989.

Вестберг Ф. К анализу восточных источников о Восточной Европе // Журнал министерства народного просвещения, 1908, март.

Гаркави А.Я. Сказания мусульманских писателей о славянах и русских. Санкт-Петер-бург, 1870.

Григoрьев А.В. Северская земля в VIII – начале ХI века по археологическим данным. Тула, 2000.

ДІУ 2000. – Давня історія України. Т. 3: Слов’яно-руська доба. Київ, 2000.

ДРВИ 2009. – Древняя Русь в свете зарубежных источников. Хрестоматия. Т. III: Восточные источники / Сост. Т.М. Калинина, И.Г. Коновалова, В.Я. Петрухин. Москва, 2009.

Заходер Б.Н. Каспийский свод сведений о Восточной Европе. Т. 2. Москва, 1967.

Калинина Т.М. Интерпретация некоторых известий о славянах в “Анонимной записке” // Древнейшие государства Восточной Европы: 2001 год: Историческая память и формы ее воплощения. Москва, 2003.

Калинина Т.М. Ра’ис ар-ру’аса’ ас-Сакалиба и ’Άρχων τω̃ν Σκλαβηνω̃ν // Славяне и их соседи. Вып. 11. Москва, 2004.

Калинина Т.М. Печенеги и путь к ним из Ургенча (по данным арабских географов) // Древнейшие государства Восточной Европы: 2009 год: Трансконтинентальные и локальные пути как социокультурный феномен: Памяти И.С. Чичурова. Москва, 2010.

Ковалевский А.П. Книга Ахмеда Ибн-Фадлана о его путешествии на Волгу в 921–922 гг. Харьков, 1956.

Комар А.В. Древние мадьяры Этелькеза: перспективы исследований // Археологія і давня історія України. Вип. 7: Мадяри в Середньому Подніпров’ї. Київ, 2011.

Коновалова И.Г. Пути сообщения в Восточной Европе по данным средневековых арабо-персидских авторов // Древнейшие государства Восточной Европы: 1998 год: Памяти члена-корреспондента РАН Анатолия Петровича Новосельцева. Москва, 2000.

Константин Багрянородный. Об управлении империей. Текст, перевод, комментарии / Под ред. Г.Г. Литаврина, А.П. Новосельцева. Москва, 1991.

Конча С. Білі хорвати і населення українського Прикарпаття у ІХ–ХІ ст. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Українознавство. Вип. 15. 2011.

Кропоткин В.В. О топографии кладов куфических монет ІХ в. в Восточной Европе // Древняя Русь и славяне. Москва, 1978.

Крюков В.Г. Сообщения анонимного автора “Абхар аз-Заман” (“Мухтасар ал-аджаиб”) о народах Европы // Древнейшие государства на территории СССР: 1981 год: Материалы и исследования. Москва, 1983.

Крюков В. Чи знали арабські автори ІХ–Х ст. про Карпати та карпатських слов’ян? // Україна в минулому. Вип. 4. Львів, 1993.

Мишин Д.Е. Сакалиба (славяне) в исламском мире в раннее средневековье. Москва, 2002.

Новосельцев А.П. “Худуд-ал-алам” как источник о странах и народах Восточной Европы // История СССР, 1986, № 5.

Новосельцев А.П. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа. Москва, 1990.

Новосельцев А.П. Восточные источники о восточных славянах и Руси VI–IX вв. // Древнейшие государства Восточной Европы: 1998 год: Памяти члена-корреспондента РАН Анатолия Петровича Новосельцева. Москва, 2000.

ПВЛ 1999. – Повесть временных лет / Подгот. текста, пер., ст. и коммент. Д.С. Лихачева; под ред. В.П. Адриановой-Перетц. 2-е изд., испр. и доп. Санкт-Петербург, 1999.

СЮВЕ 1990. – Баран В.Д., Максимов Е.В., Магомедов Б.В. и др. Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период. Киев, 1990.

Сухобоков О.В. Славяне Днепровского Левобережья (роменская культура и ее предшественники). Киев, 1975.

Сухобоков О.В. Деякі питання етнокультурної історії Лівобережної України ост. третини І – поч. ІІ тис. н.е. // Археологічний літопис Лівобережної України. Полтава, 1998. № 1–2.

Флоря Б.Н. Принятие христианства в Великой Моравии, Чехии, Польше // Принятие христианства народами Центральной и Юго-Восточной Европы и крещение Руси. Москва, 1988.

Фомин А.В. Топография кладов куфических монет междуречья Днепра и Десны // Чернигов и его округа в ІХ–ХІІІ вв. Киев, 1988.

Kmietowicz F. Tytuły wladców Słowian w tzw. “Relacji Anonimowej”, wschodnim żródle z końca IX wieku // Slavia Antiqua. T. XXIII. 1976.

Lewicki T. S.W.NT-B.LK arabskiej “Relacji anonimowej” (2 połowa IX w.) i jego “zastępca” // Liber Iosepho Kostrzewski octogenario a veneratoribus dicatus / Ed. Konrad Jażdżewski. Wrocław, etc., 1968.

Lewicki T. Źródła arabskie do dziejów Słowiańszczyzny. T. II. Cz. 2. Wrocław, etc., 1977.

REFERENCES

Beylis V. M. (1989), “K voprosu o kon”yekturakh i popytkakh otozhdestvleniya etnonimov i toponimov v tekstakh arabskikh avtorov o Vostochnoy Evrope”, in Vostochnoye istoricheskoye istochnikovedeniye i spetsial’nyye istoricheskiye distsipliny, Issue 1, Moscow. (In Russian).

Vestberg F. (1908), “K analizu vostochnykh istochnikov o Vostochnoy Evrope”, in Zhurnal ministerstva narodnogo prosveshcheniya, March. (In Russian).

Garkavi A. Ya. (1870), Skazaniya musul’manskikh pisateley o slavyanakh i russkikh, Saint Petersburg. (In Russian).

Grigor’yev A. V. (2000), Severskaya zemlya v VIII – nachale XI veka po arkheologicheskim dannym, Tula. (In Russian).

Davnya istoriya Ukrayiny (2000), Vol. 3: Slov”yano-rus’ka doba, Kyiv. (In Ukrainian).

Drevnyaya Rus’ v svete zarubezhnykh istochnikov. Khrestomatiya (2009), Vol. III: Vostochnyye istochniki, Compl. by Kalinina T. M., Konovalova I. G. and Petrukhin V. Ya., Moscow. (In Russian).

Zakhoder B. N. (1967), Kaspiyskiy svod svedeniy o Vostochnoy Evrope, Vol. 2, Moscow. (In Russian).

Kalinina T. M. (2003), “Interpretatsiya nekotorykh izvestiy o slavyanakh v ‘Anonimnoy zapiske’ ”, in Drevneyshiye gosudarstva Vostochnoy Evropy: 2001 god: Istoricheskaya pamyat’ i formy eye voploshcheniya, Moscow. (In Russian).

Kalinina T. M. (2004), “Ra’is ar-ru’asa’ as-Sakaliba i ’Άρχων τω̃ ν Σκλαβηνω̃ ν”, in Slavyane i ikh sosedi, Issue 11, Moscow. (In Russian).

Kalinina T. M. (2010), “Pechenegi i put’ k nim iz Urgencha (po dannym arabskikh geografov)”, in Drevneyshiye gosudarstva Vostochnoy Evropy: 2009 god: Transkontinental’nyye i lokal’nyye puti kak sotsiokul’turnyy fenomen: Pamyati I. S. Chichurova, Moscow. (In Russian).

Kovalevskiy A. P. (1956), Kniga Akhmeda Ibn-Fadlana o ego puteshestvii na Volgu v 921–922 gg., Kharkiv. (In Ukrainian).

Komar A. V. (2011), “Drevniye mad’yary Etel’keza: perspektivy issledovaniy”, in Arkheolohiya i davnyaya istoriya Ukrayiny, Issue 7: Madyary v Seredn’omu Podniprov”yi, Kyiv. (In Russian).

Konovalova I. G. (2000), “Puti soobshcheniya v Vostochnoy Evrope po dannym srednevekovykh arabo-persidskikh avtorov”, in Drevneyshiye gosudarstva Vostochnoy Evropy: 1998 god: Pamyati chlena-korrespondenta RAN Anatoliya Petrovicha Novosel’tseva, Moscow. (In Russian).

Konstantin Bagryanorodnyy (1991), Ob upravlenii imperiyey, Tekst, perevod, kommentarii, Litavrin G. G. and Novosel’tsev A. P. (Eds.), Moscow. (In Russian).

Koncha S. (2011), “Bili khorvaty i naselennya ukrayins’koho Prykarpattya u IX–XI st.”, in Visnyk Kyyivs’koho natsional’noho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Ukrayinoznavstvo, Issue 15. (In Ukrainian).

Kropotkin V. V. (1978), “O topografii kladov kuficheskikh monet IX v. v Vostochnoy Evrope”, in Drevnyaya Rus’ i slavyane, Moscow. (In Russian).

Kryukov V. G. (1983), “Soobshcheniya anonimnogo avtora ‘Abkhar az-Zaman’ (‘Mukhtasar al-adzhaib’) o narodakh Evropy”, in Drevneyshiye gosudarstva na territorii SSSR: 1981 god: Materialy i issledovaniya, Moscow. (In Russian).

Kryukov V. (1993), “Chy znaly arabs’ki avtory IX–X st. pro Karpaty ta karpats’kykh slov”yan?”, in Ukrayina v mynulomu, Issue 4, Lviv. (In Ukrainian).

Mishin D. E. (2002), Sakaliba (slavyane) v islamskom mire v ranneye srednevekov’ye, Moscow. (In Russian).

Novosel’tsev A. P. (1986), “ ‘Khudud-al-alam’ kak istochnik o stranakh i narodakh Vostochnoy Evropy”, in Istoriya SSSR, No. 5. (In Russian).

Novosel’tsev A. P. (1990), Khazarskoye gosudarstvo i ego rol’ v istorii Vostochnoy Evropy i Kavkaza, Moscow. (In Russian).

Novosel’tsev A. P. (2000), “Vostochnyye istochniki o vostochnykh slavyanakh i Rusi VI–IX vv.”, in Drevneyshiye gosudarstva Vostochnoy Evropy: 1998 god: Pamyati chlena-korrespondenta RAN Anatoliya Petrovicha Novosel’tseva, Moscow. (In Russian).

Povest’ vremennykh let (1999), Compl. by Likhachev D. S., 2nd ed., Saint Petersburg. (In Russian).

Slavyane Yugo-Vostochnoy Evropy v predgosudarstvennyy period (1990), Baran V. D., Maksimov E. V., Magomedov B. V. at all, Kyiv. (In Russian).

Sukhobokov O. V. (1975), Slavyane Dneprovskogo Levoberezh’ya (romenskaya kul’tura i eye predshestvenniki), Kyiv. (In Russian).

Sukhobokov O. V. (1998), “Deyaki pytannya etnokul’turnoyi istoriyi Livoberezhnoyi Ukrayiny ost. tretyny I – poch. II tys. n.e.”, in Arkheolohichnyy litopys Livoberezhnoyi Ukrayiny, Poltava, No. 1–2. (In Ukrainian).

Florya B. N. (1988), “Prinyatiye khristianstva v Velikoy Moravii, Chekhii, Pol’she”, in Prinyatiye khristianstva narodami Tsentral’noy i Yugo-Vostochnoy Evropy i kreshcheniye Rusi, Moscow. (In Russian).

Fomin A. V. (1988), “Topografiya kladov kuficheskikh monet mezhdurech’ya Dnepra i Desny”, in Chernigov i ego okruga v ІX–XІІІ vv., Kyiv. (In Russian).

Kmietowicz F. (1976), “Tytuły wladcow Słowian w tzw. ‘Relacji Anonimowej’, wschodnim żrodle z końca IX wieku”, in Slavia Antiqua, T. XXIII.

Lewicki T. (1968), “S.W.NT-B.LK arabskiej ‘Relacji anonimowej’ (2 połowa IX w.) i jego ‘zastępca’ ”, in Liber Iosepho Kostrzewski octogenario a veneratoribus dicatus, Jażdżewski Konrad (Ed.), Wrocław.

Lewicki T. (1977), Źrodła arabskie do dziejow Słowiańszczyzny, T. II, Cz. 2, Wrocław.