Концепт ЧУЖИЙ у свідомості носіїв перської мови (за результатами психолінгвістичного експерименту)
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Метою статті є встановлення змісту концепту ЧУЖИЙ як члена бінарної опозиції “свій – чужий” у свідомості носіїв перської мови на основі проведеного з ними психолінгвістичного експерименту та подальшої когнітивної інтерпретації його результатів. Необхідність вивчення специфіки концептуалізації цієї опозиції у свідомості представників різних культур зумовлена її суттєвим впливом як на міжособистісні стосунки людей всередині однієї лінгвоспільноти, так і на міжкультурні взаємини в цілому. У дослідженні використано два методи психолінгвістичного аналізу семантики слова: вільний асоціативний експеримент та метод прямого тлумачення або розгорнутої дефініції слів. Всього в експерименті взяли участь 102 носії перської мови різного віку і соціального статусу. За результатами оброблення даних, отриманих на першому етапі експерименту, було сформовано асоціативне поле досліджуваного концепту, а внаслідок аналізу розгорнутих предикацій у процесі семантизації запропонованих слів – його семантичне поле. В основу оброблення експериментальних даних покладено особливу методику групування мовного матеріалу із застосуванням контент-аналізу: одиницями аналізу поставали опорні слова, що повторювалися у відповідях різних респондентів і розглядалися як ключові концептуальні ознаки. Завершальним етапом аналізу стала когнітивна інтерпретація даних, базована на принципах “конструювання” змісту мовного виразу Р. Ленекера. Отримані результати засвідчують, що уявлення про Чужого у перській мовній свідомості повністю вкладаються в загальнолюдську картину світу, в якій поняття Свого і Чужого відіграють значну роль у концептуалізації системи людських цінностей.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
концепт ЧУЖИЙ, бінарна опозиція “свій – чужий”, перська мова, перська мовна свідомість, психолінгвістичний експеримент
REFERENCES
Baranov A. N. (2001), Vvedeniye v prikladnuyu lingvistiku, Editorial, Moscow. (In Russian).
Bargiela-Chiappini F. (2003), “Face and Politeness: New (Insights) for Old (Concepts)”, Journal of Pragmatics, Vol. 35, Issues 10–11, pp. 1453–1469. DOI: https://doi.org/10.1016/S0378-2166(02)00173-X
Beeman W. O. (2001), “Emotion and Sincerity in Persian Discourse: Accomplishing and Representation of Inner States”, International Journal of the Sociology of Language, Vol. 148, pp. 31–57. DOI: https://doi.org/10.1515/ijsl.2001.013
Beeman W. O. (2020), “Ta’ārof: Pragmatic Key to Iranian Social Behavior”, in Östman J.-O. and Verschueren J. (eds), Handbook of Pragmatics, John Benjamins Publishing Company, Amsterdam, pp. 203–224. DOI: https://doi.org/10.1075/hop.22.taa1
Belyanin V. P. (2003), Psikholingvistika, Flinta, Moskovskiy psikhologo-sotsial’nyy institut, Moscow. (In Russian).
Butakova L. O. (2012), “Znacheniye slova kak dostoyaniye individa (na primere eticheski znachimykh leksem pravda / lozh’)”, Vestnik Kemerovskogo gosuniversiteta, No. 4 (52), Vol. 1, pp. 198–204. (In Russian).
Eslami Z. R. (2005), “Invitations in Persian and English: Ostensible or genuine?”, Intercultural Pragmatics, Vol. 2, Issue 4, pp. 453–480. DOI: https://doi.org/10.1515/iprg.2005.2.4.453
Goroshko E. I. (2001), Integrativnaya model’ svobodnogo assotsiativnogo eksperimenta, RA-Karavella, Kharkiv and Moscow. (In Russian).
Hofstede G. (2011), “Dimensionalizing Cultures: The Hofstede Model in Context”, Online Readings in Psychology and Culture, Vol. 2, No. 1, available at: https://scholarworks.gvsu.edu/orpc/vol2/iss1/8/ (accessed December 1, 2021). DOI: https://doi.org/10.9707/2307-0919.1014
Izadi A. (2015), “Persian honorifics and im/politeness as social practice”, Journal of Pragmatics, Vol. 85, pp. 81–91. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pragma.2015.06.002
Izadi A. (2016), “Over-politeness in Persian professional interactions”, Journal of Pragmatics, Vol. 102, pp. 13–23. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pragma.2016.06.004
Izadi A. (2019), “An investigation of face in Taarof”, Journal of Researches in Linguistics, Vol. 10, pp. 67–82.
Keshavarz M. H. (2001), “The role of social context, intimacy, and distance in the choice of forms of address”, International Journal of the Sociology of Language, Vol. 148, pp. 5–18. DOI: 10.1515/IJSL.2001.015
Koutlaki S. A. (2002), “Offers and expressions of thanks as face enhancing acts: Tӕ’arof in Persian”, Journal of Pragmatics, Vol. 34, Issue 12, pp. 1733–1756. https://doi.org/10.1016/S0378-2166(01)00055-8
Koutlaki S. A. (2009), “Two sides of the same coin: how the notion of ‘face’ is encoded in Persian communication”, in Bargiela-Chiappini F. and Haugh M. (eds), Face, communication and social interaction, Equinox, London, pp. 115–133.
Langacker R. W. (2008), Cognitive Grammar. A basic introduction, Oxford University Press, New York. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780195331967.001.0001
Selivanova O. O. (2012), “Opozytsiya sviy-chuzhyy v etnosvidomosti (na materiali ukrayins’kykh paremiy)”, in Selivanova O. O., Svit svidomosti v movi. Mir soznaniya v yazyke, Yu. Chabanenko, Cherkasy, pp. 196–218. (In Ukrainian).
Sharifian F. (2007), “L1 cultural conceptualizations in L2 learning. The case of Persian-speaking learners of English”, in Sharifian F. and Palmer G. B. (eds), Applied Cultural Linguistics: implications for second language learning and intercultural communication, John Benjamins Publishing Company, Amsterdam, Philadelphia, pp. 33–51. DOI: https://doi.org/10.1075/celcr.7.04sha
Sharifian F. (2013), “Cultural conceptualisations in learning English as an L2: Examples from Persian-speaking learners”, Iranian Journal of Language Teaching Research, Vol. 1, Issue 1, pp. 90–116.
Sternin I. A. (2007), “Psikholingvistika i kontseptologiya”, Voprosy psikholingvistiki, No. 5, pp. 37–46. (In Russian).
Zalevskaya A. A. (2001), “Psikholingvisticheskiy podkhod k probleme kontsepta”, in Sternin I. A. (ed.), Metodologicheskiye problemy kognitivnoy lingvistiki, Izdatelstvo VGU, Voronezh, pp. 36–44. (In Russian).
Zhabotinskaya S. A. (2013), “Imya kak tekst: kontseptual’naya set’ leksicheskogo znacheniya (analiz imeni emotsii)”, Kognitsiya, kommunikatsiya, diskurs, No. 6, pp. 47–76. (In Russian). DOI: https://doi.org/10.26565/2218-2926-2013-06-04
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.