Теоретичні засади зейдитського імамату (за матеріалами трактату Імама аль-Мансура бі-ллаха “al-Asās li-‘aqā’id al-akyās”)
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Стаття присвячена лексичному та концептуальному дослідженню теорії імамату за трактатом “al-Asās li-‘aqā’id al-akyās” – одним з відомих збірників положень фікху (юриспруденції) зейдитської школи шиїтської течії в ісламі, укладеним аль-Мансуром бі-ллахом аль-Касимом Ібн Мухаммадом (967/1559–1029/1620), зейдитським імамом Ємену і плідним автором праць із зейдитської теології та юриспруденції.
Трактат Імама аль-Мансура бі-ллаха “al-Asās” було обрано джерелом теорії зейдитського імамату через те, що він досі не став предметом досліджень зейдитської правової школи і його лише побіжно згадано в розвідках із зейдитської юриспруденції без детального огляду. Було приділено належну увагу літературно-науковій спадщині Імама аль-Мансура бі-ллаха та його програмній праці “al-Asās li-‘aqā’id al-akyās”, що являє собою збірник норм і приписів щодо зейдитського імамату не в останню чергу через той факт, що Імам аль-Мансур бі-ллах належить до когорти пізніших зейдитських авторів, який у своїй праці здійснив огляд положень класичних теоретиків зейдитського права, що було висунено щодо імамату.
Масив термінів, що ілюструє концепцію імамату зейдитської школи фікху, було сформовано на базі матеріалів трактату “al-Asās li-‘aqā’id al-akyās”. Проведено його етимологічне та функціонально-семантичне дослідження. Вибраний термінологічний корпус було стратифіковано за певними тематичними полями, окресленими з метою визначення релігійної та світської ролі та повноважень імама. Як з’ясовано, термінологія зейдитського права етимологічно належить до лексикону арабської класичної мови, лексичні компоненти якої було термінологізовано в процесі її семантичного розвитку.
Водночас показано, що ключову роль у зейдитському фікху імамату відіграють такі положення, як виключне право Сім’ї Пророка Мухаммада (al-‘itra) на імамат і здатність імама ухвалювати незалежні судові рішення (al-iğtihād).
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
зейдитська школа юриспруденції, шаріат, фікх, імам, імамат, концепт, тематичне поле, термінологія, етимологія, значення слова, семантичний зсув
al-Imām al-Manṣūr bi-llāh al-Qāsim b. Muḥammad b. ‘Alī (1436), al-Asās li-‘aqā’id al-akyās, Maktabat Ahl al-bayt, Ṣa‘da. (In Arabic).
al-Ḥabšī Abdullāh Muḥammad (1979), Ḥukkām al-Yaman. Al-mu’allifūn al-muğtahidūn, Dār al-Qur’ān al-karīm, Beirut. (In Arabic).
al-Ḥusaynī al-Sayyid Aḥmad (1413), Mu’allafāt al-zaydiyya, Vol. I–III, Maṭba‘at Ismā‘īliyyān, Qumm. (In Arabic).
al-Šarafī al-Qāsimī Aḥmad b. Muḥammad b. Ṣalāḥ (1995), Kitāb ‘uddat al-akyās fī šarḥ ma‘ānī al-asās, Dār al-ḥikma al-yamāniyya li-l-ṭibā‘a wa-l-našr wa-l-tawzī‘ wa-l-i‘lān, Ṣan‘ā‘. (In Arabic).
Blackburn J. R. (1991), “al-Manṣūr bi’llāh al-Ḳāsim b. Muḥammad”, in The Encyclopaedia of Islam, Vol. VI (Mahk-Mid), Brill, pp. 436–437.
Lane Edwar William (1968), An Arabic-English Lexicon: in eight parts, Librairie du Liban, Beirut.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.