Ізмаїл на плані Ф. Кауффера 1797 р.

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  А. В. Красножон

Анотація

План Ізмаїла авторства французького інженера на османській службі Ф. Кауффера є одним з найважливіших джерел з історії та історичної топографії цього османського міста на Нижньому Дунаї. План складено в 1797 р. На ньому відображено планування міста після суворовського штурму грудня 1790 р. та повернення Ізмаїла під владу Османської імперії за підсумками Ясського мирного договору. Цінність документа полягає в тому, що він відображає велику кількість елементів міської забудови та інфраструктури з підписами щодо функціонального призначення будівель та навіть назви деяких вулиць, базарів тощо. Після ліквідації фортеці в 1856 р. вся ця забудова зникла, включно із системами оборонних укріплень. Наразі збереглася лише кам’яна мечеть з куполом – одна з найстаріших будівель в Ізмаїлі. План міста та фортеці Кауффера дає сучасним дослідникам можливості відновити велику частину втраченої інформації. Це надає надзвичайної актуальності цьому джерелу та створює необхідність введення до наукового обігу саме якісної, читабельної цифрової копії плану.

Як цитувати

Красножон, А. В. (2022). Ізмаїл на плані Ф. Кауффера 1797 р. Східний світ, (1), 33-43. https://doi.org/10.15407/orientw2022.01.033
Переглядів статті: 53 | Завантажень PDF: 32

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Ізмаїл, картографічні джерела, Ф. Кауффер, Османська імперія, фортеця, фортифікація

Посилання
ЛІТЕРАТУРА
Бруяко И. В., Сапожников И. В. Белгород-Днестровская крепость как памятник военно-инженерного искусства (основные этапы истории конца XIV – начала XIX вв.) // Stratum plus, 2000, № 5.
Красножон А. В. Крепость Белгород (Аккерман). История строительства. Кишинев, 2012.
Красножон А. В. Крепость Белгород (Аккерман) в исторических изображениях. Кишинев, 2016.
Красножон А. В. Фортеці та міста Північно-Західного Причорномор’я (XV–XVIII ст.). Одеса, 2018.
Красножон А. В., Драгомирецкий А. А. Аккерманская крепость в контексте франко-османско-русских отношений в 1790-х гг. // Stratum Plus, 2015, № 6.
Красножон А. В., Тютюнджи М. Город Измаил в конце XVI – начале XIX вв. // Arte Vizuale. Serie nouă. Vol. XXX, Nr. 1. 2020. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.3938296
Российский государственный военно-исторический архив (РГВИА), ф. 418, оп. 1, д. 698.
Тютюнджи М., Красножон А. В. Місто Ізмаїл та його фортифікація (за джерелами XVI–XIX ст.). Одеса, 2019.
Челеби Э. Книга путешествия (Земли Молдавии и Украины). Москва, 1961.
Campenhausen P. B. Desprecelevăzute şiauzite în Moldova // Călători străini despre Ţările Române. Т. X, Partea 2. Bucureşti, 2001.
Frumin D. François Kauffer: at home among strangers, a stranger at home. The fate of a cartographer in foreign service in the age of empires // Восточный архив, 2001, № 24 (2).
Frumin D. François Kauffer (~1751–1801): le destin d’un cartographe français au service de l’étranger // Français Comité de la Cartographie. Vol. 207. 2011.
Hitzel F. François Kauffer (1751?–1801), ingénieur cartographe français au service de Selim III // Science in Islamic Civilisation / Ihsanoğlu E., Günergun F. (eds). Istanbul, 2000.
Pedley М. Enlightenment Cartography at the Sublime Porte: François Kauffer and the Survey of Constantinople // Osmanlı Araştırmaları Dergisi: The Journal of Ottoman Studies, 2012, No. XXXIX.
Şlapac M. Cetațile bastoinare din Moldova (sfȃrșitului al XVII-lea – mijlocul secolului al XIX-lea). Chişinău, 2016.

REFERENCES
Bruyako I. V. and Sapozhnikov I. V. (2000), “Belgorod-Dnestrovskaya krepost’ kak pamyatnik voyenno-inzhenernogo iskusstva (osnovnyye etapy istorii kontsa XIV – nachala XIX vv.)”, Stratum plus, No. 5, pp. 443–451. (In Russian).
Krasnozhon A. V. (2012), Krepost’ Belgorod (Akkerman). Istoriya stroitel’stva, Stratum plus, Chisinau. (In Russian).
Krasnozhon A. V. (2016), Krepost Belgorod (Akkerman) v istoricheskih izobrazheniyah, Stratum plus, Chisinau. (In Russian).
Krasnozhon A. V. (2018), Fortetsi ta mista Pivnichno-Zakhidnoho Prychornomor”ya (XV–XVIII st.), Chornomor’ya, Odesa. (In Ukrainian).
Krasnozhon A. V. and Dragomiretskiy A. A. (2015), “Akkermanskaya krepost’ v kontekste franko-osmansko-russkikh otnosheniy v 1790-kh gg.”, Stratum Plus, No. 6, pp. 319–334. (In Russian).
Krasnozhon A. V. and Tyutyundzhi M. (2020), “Gorod Izmail v kontse XVI – nachale XIX vv.”, Arte Vizuale, Serie nouă, Vol. XXX, Nr. 1, pp. 37–43. (In Russian). DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.3938296
Rossiyskiy gosudarstvennyy voyenno-istoricheskiy arkhiv (RGVIA) [Russian State Military Historical Archive], Fund 418, Inventory 1, File 698.
Tyutyundzhy M. and Krasnozhon A. (2019), Misto Izmayil ta yoho fortyfikatsiya (za dzherelamy XVI–XIX st.), Chornomor’ya, Odesa. (In Ukrainian).
Chelebi E. (1961), Kniga puteshestviya (Zemli Moldavii i Ukrainy), Nauka, Moscow. (In Russian).
Campenhausen P. B. (2001), “Desprecelevăzute şiauzite în Moldova”, in Călători străini despre Ţările Române, Т. X, Partea 2, Ed. Ac., Bucureşti, pp. 863–890.
Frumin D. (2001), “François Kauffer: at home among strangers, a stranger at home. The fate of a cartographer in foreign service in the age of empires”, Oriental Archive, No. 24 (2), pp. 15–23.
Frumin D. (2011), “François Kauffer (~1751–1801): le destin d’un cartographe français au service de l’étranger”, Français Comité de la Cartographie, Vol. 207, pp. 96–99.
Hitzel F. (2000), “François Kauffer (1751?–1801), ingénieur cartographe français au service de Selim III”, in Ihsanoğlu E. and Günergun F. (eds), Science in Islamic Civilisation, Research Centre for Islamic History, Art and Culture, Istanbul, pp. 233–243.
Pedley М. (2012), “Enlightenment Cartography at the Sublime Porte: François Kauffer and the Survey of Constantinople”, Osmanlı Araştırmaları Dergisi: The Journal of Ottoman Studie, No. XXXIX, pp. 29–53.
Şlapac M. (2016), Cetațile bastoinare din Moldova (sfȃrșitului al XVII-lea – mijlocul secolului al XIX-lea), ARC, Chişinău.