Російська імперія в боротьбі з османським спадком: упокорення корінних народів Північного Причорномор’я

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  А. В. Гедьо

  О. Л. Іванюк

Анотація

У статті розглядаються питання встановлення і збереження Російською імперією контролю над територіями анексованого Кримського ханства. На основі комплексного аналізу документів, які зберігаються в російських архівних установах, подорожніх записок і наукових досліджень українських, російських, німецьких і британських авторів з’ясовано, що першим важливим кроком для досягнення мети стало формування підконтрольного царату уряду калги Шагін Гірея. За його допомогою Російська імперія легітимізувала присутність у регіоні власних військ та окупаційної адміністрації. Внаслідок анексії території Кримського ханства відбулися зміни в економічному і політичному статусі народів, які жили на його території, що полягали в позбавленні їх частини прав і численних обмеженнях. Це призвело до розгортання антиросійського національного руху, що своєю чергою спонукало імперські урядові кола до розробки комплексу заходів щодо утримання контролю над регіоном.

Особливу увагу приділено методам “упокорення” корінних народів, зокрема кримськотатарського, ногайського, грецького, вірменського. У процесі дослідження встановлено, що задля вирішення поставлених завдань Російська імперія вдалася до встановлення контролю над місцевими елітами, фізичного знищення кримських татар і ногайців, позбавлення власності, витіснення за межі імперії. Водночас царат упроваджував різноманітні заходи з асиміляції, зокрема переселення, використання одних етносів у боротьбі з іншими (принцип “розділяй і володарюй”), релігійний тиск. Все це призводило до руйнації традиційної культури і способу життя корінних народів Північного Причорномор’я.

Упродовж ХІХ ст. Російська імперія вдалася до нав’язування власної політичної, економічної і ментальної традиції. Шляхом створення міфологем та ідеологем та їхнього закріплення в масовій свідомості царат сформував нову реальність і спотворив колективну історичну пам’ять. Засобами вкорінення імперських міфів були перетворення православних храмів на місця вшанування панівної династії, воєнних перемог і російської армії, спорудження пантеонів героям загарбницьких війн тощо. Церква, реалізовуючи поставлені державою завдання, формувала нетерпимість до ісламського населення, закріплювала ідеологічний поділ на “православних” і “бусурманів”, “визволителів” та “поневолювачів”.

Як цитувати

Гедьо, А. В., & Іванюк, О. Л. (2022). Російська імперія в боротьбі з османським спадком: упокорення корінних народів Північного Причорномор’я. Східний світ, (1), 5-20. https://doi.org/10.15407/orientw2022.01.005
Переглядів статті: 96 | Завантажень PDF: 41

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Кримський півострів, кримськотатарський народ, ногайці, Російська імперія, анексія, політика пам’яті, асиміляція, Шагін Гірей

Посилання

Андриевский А. А. Крым и крымские татары: По поводу столетия со дня присоединения Крыма. Киев, 1883.

Араджиони М. А. Греки Крыма и Приазовья: история изучения и историография этнической истории и культуры (80-е гг. XVIII в. – 90-е гг. ХХ в.). Симферополь, 1999.

Архиепископ Гавриил. Отрывок повествования о Новороссийском крае, из оригинальных источников почерпнутый // Записки Одесского общества истории и древностей. Т. ІІІ. Одесса, 1853.

Бахрушин С. В. Основные моменты истории Крымского ханства // История в школе, 1936, № 3.

Внешняя политика России XIX и начала XX века: Документы Российского министерства иностранных дел. Серия I: 1801–1815 гг. Т. VI. Москва, 1962.

Возгрин В. Е. Исторические судьбы крымских татар. Москва, 1992.

Гавриил А. Х. и Т. Переселение греков из Крыма в Азовскую губернию и основание Готфийской и Кафийской епархии // Записки Одесского общества истории и древностей. Т. І. Одесса, 1844.

Гедьо А. В. Політичні детермінанти приєднання Криму до складу Росії за матеріалами діловодної документації // Крим в історичних реаліях України: матеріали наукової конференції (Київ, 19 лютого 2004 р.). Київ, 2004.

Гедьо А. В., Араджионі М. А. Політичні причини переселення греків із Криму до Північного Приазов’я у 1778 р. (за архівними джерелами) // Сходознавство. № 84. 2019. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2019.84.003

Грибовський В. В. Ногайські орди Північного Причорномор’я у ХVIII – на початку XIX ст.: Дис. … канд. істор. наук: 07.00.01. Запоріжжя, 2006.

Дружинина Е. И. Кючук-Кайнарджийский мир 1774 года (его подготовка и заключение). Москва, 1955.

Дубровин Н. Ф. Присоединение Крыма к России: рескрипты, письма, реляции и донесения. Т. 2. Санкт-Петербург, 1885.

Дубровин Н. Ф. Присоединение Крыма к России: рескрипты, письма, реляции и донесения. Т. 3. Санкт-Петербург, 1887.

Коробков Н. A. Фельдмаршал П. Румянцев-Задунайский. Москва, 1944.

Лапицкая С. Завоевание и колонизация Крыма царизмом // Исторический журнал, 1937, № 7.

Лашков Ф. Ф. Шагин-Гирей, последний крымский хан. Исторический очерк. Киев, 1886.

Лебединцев А. Г. Русские государи в Киеве (1706–1885). Киев, 1896.

Мавріна О. С. Деякі аспекти процедури отримання кримськотатарською знаттю станових привілеїв // Східний світ, 2011а, № 2.

Мавріна О. С. Щодо процедури розгляду документів татарської знаті в Таврійському дворянському депутатському зібранні // Сходознавство. № 53–54. 2011b.

Міранда Франсіско де. Щоденник // Київська старовина, 1996, № 2–3.

Никольский П. А. Крым. От Крымского ханства до наших дней. Симферополь, 1929.

О дозволении князьям и мурзам татарским пользоваться всеми преимуществами Российского дворянства // Полное собрание законов Российской империи. Собрание (ПСЗРИ-1). Т. ХХI. 1830.

О принятии крымских жителей и прочих татарских народов в Российское подданство // Полное собрание законов Российской империи. Собрание (ПСЗРИ-1). Т. ХХI. 1830.

О принятии на военную службу татарских мурзов и чиновных людей, и о награждении их чинами не выше премьер-майора // Полное собрание законов Российской империи. Собрание (ПСЗРИ-1). Т. ХХI. 1830.

Об оставлении владельцев Таврической области в свободном распоряжении их поместьями, вотчинами и тому подобными дворянскими имениями с распространением права сего на их наследников // Полное собрание законов Российской империи. Собрание (ПСЗРИ-1). Т. ХХIІІ. 1830.

Петрушевский А. Ф. Генералиссимус князь Суворов. Т. 1. Санкт-Петербург, 1884.

Погодин М. П. Историко-политические письма и записки в продолжение Крымской войны. 1853–1856. Москва, 1874.

Рабби-Азарья, сын Илии. События, случившиеся в Крыму в царствование Шагин-Гирей хана // Временник Общества истории и древностей Российских. T. 24. 1856.

Российский государственный архив древних актов (РГАДА), ф. 16 “Внутреннее управление”, оп. 1, д. 588 “Донесения князю Потемкину-Таврическому по управлению Азовской губернией. Части I–XIII”, 1775–1784.

Российский государственный военно-исторический архив (РГВИА), ф. “Военно-ученый архив (ВУА)”, д. 208 “Донесения генерал-поручика Суворова графу Румянцеву в 1778 г.”.

Российский государственный военно-исторический архив (РГВИА), ф. “ВУА”, д. 211 “Татарские письма (с русским переводом) хана и крымского правительства касательно вывода христиан из Крыма и ответы на оные резидента Константинова и генерала Суворова”, 1778.

Российский государственный военно-исторический архив (РГВИА), ф. “ВУА”, д. 213 “Донесения генерал-поручика кн. Прозоровского гр. Румянцеву о действиях против мятежных татар и о всех происшествиях в Крыму, с января по 27 апреля 1778 г., т. е. по день сдачи Прозоровским командования генерал-поручику Суворову”, 1778.

Сафонов С. В. Остатки греческих легионов в России или нынешнее население Балаклавы // Записки Одесского общества истории и древностей. Т. І. Одесса, 1844.

Смирнов В. Д. Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты в ХVIII веке. Одесса, 1889.

Соловьев С. М. Сочинения: История России с древнейших времен: В 18 кн. Кн. 15. Т. 29: Работы разных лет. Москва, 1998.

Чечулин Н. Д. Внешняя политика России в начале царствования Екатерины II. 1762–1774. Санкт-Петербург, 1896.

Шарков В. В. По поводу столетнего юбилея присоединения Крыма. История Крыма до присоединения его и современное состояние Крыма. Симферополь, 1883.

Щеглов И. Л. Трухмены и ногайцы Ставропольской губернии. Материалы по изследованию полевого и скотоводческого хозяйства в Трухменской и Ачикулакской степи. Т. 1. Ставрополь, 1910.

Haxthausen А. The Russian Empire its people, institution, and resources. V. II. London, 1856.

Fisher Alan W. The Russian Annexation of the Crimea. 1772–1783. Cambridge, 1970.

Seymour H. Russia on the Black Sea and Sea of Azof: being a narrative of travels in the Crimea and bordering provinces with notices of the Naval, military and commercial resources of those countries. London, 1855.

REFERENCES

Andriyevskiy A. А. (1883), Krym i krymskiye tatary: Po povodu stoletiya so dnya prisoyedineniya Kryma, Kyiv. (In Russian).

Aradzhioni M. A. (1999), Greki Kryma i Priazov’ya: istoriya izucheniya i istoriografiya etnicheskoy istorii i kul’tury (80-e gg. XVIII v. – 90-e gg. XX v.), Amena, Simferopol. (In Russian).

Arkhiyepiskop Gavriil (1853), “Otryvok povestvovaniya o Novorossiyskom kraye, iz original’nykh istochnikov pocherpnutyy”, in Zapiski Odesskogo obshchestva istorii i drevnostey, Vol. ІІІ, Odessa, pp. 79–129. (In Russian).

Bakhrushin S. V. (1936), “Osnovnyye momenty istorii Krymskogo khanstva”, Istoriya v shkole, No. 3, pp. 29–61. (In Russian).

Vneshnyaya politika Rossii XIX i nachala XX veka: Dokumenty Rossiyskogo ministerstva inostrannykh del (1962), Seriya I: 1801–1815 gg., Vol. VI, Moscow. (In Russian).

Vozgrin V. Ye. (1992), Istoricheskiye sud’by krymskikh tatar, Mysl’, Moscow. (In Russian).

Gavriil A. Kh. i T. (1844), “Pereseleniye grekov iz Kryma v Azovskuyu guberniyu i osnovaniye Gotfiyskoy i Kafiyskoy eparkhii”, in Zapiski Odesskogo obshchestva istorii i drevnostey, Vol. І, Odessa, pp. 197–204. (In Russian).

Hed’o A. V. (2004), “Politychni determinanty pryyednannya Krymu do skladu Rosiyi za materialamy dilovodnoyi dokumentatsiyi”, in Krym v istorychnykh realiyakh Ukrayiny: materialy naukovoyi konferentsiyi (Kyyiv, 19 lyutoho 2004 r.), In-t istorii Ukrainy NAN Ukrainy, Kyiv, pp. 107–127. (In Ukrainian).

Hed’o A. V. and Aradzhyoni M. A. (2019), “Politychni prychyny pereselennya hrekiv iz Krymu do Pivnichnoho Pryazov”ya u 1778 r. (za arkhivnymy dzherelamy)”, Skhodoznavstvo, No. 84, pp. 5–54. (In Ukrainian). https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2019.84.003

Hrybovs’kyy V. V. (2006), Nohays’ki ordy Pivnichnoho Prychornomor’ya u ХVIII – na pochatku XIX st., Dys. … kand. istor. nauk: 07.00.01, Zaporizhzhia. (In Ukrainian).

Druzhinina E. I. (1955), Kyuchuk-Kaynardzhiyskiy mir 1774 goda. (Ego podgotovka i zaklyucheniye), AN SSSR, Moscow. (In Russian).

Dubrovin N. F. (1885), Prisoyedineniye Kryma k Rossii: Reskripty, pis’ma, relyatsii i doneseniya, Vol. 2, Saint Petersburg. (In Russian).

Dubrovin N. F. (1887), Prisoyedineniye Kryma k Rossii: Reskripty, pis’ma, relyatsii i doneseniya, Vol. 3, Saint Petersburg. (In Russian).

Korobkov N. A. (1944), Fel’dmarshal P. Rumyantsev-Zadunayskiy, Ogiz, Moscow. (In Russian).

Lapitskaya S. (1937), “Zavoyevaniye i kolonizatsiya Kryma tsarizmom”, Istoricheskiy zhurnal, No. 7, pp. 41–53. (In Russian).

Lashkov F. F. (1886), Shagin-Girey, posledniy krymskiy khan. Istoricheskiy ocherk, Kyiv. (In Russian).

Lebedintsev A. G. (1896), Russkiye gosudari v Kiyeve (1706–1885), Kyiv. (In Russian).

Mavrina O. S. (2011a), “Deyaki aspekty protsedury otrymannya kryms’kotatars’koyu znattyu stanovykh pryvileyiv”, Shìdnij svìt, No. 2, pp. 128–133. (In Ukrainian).

Mavrina O. S. (2011b), “Shchodo protsedury rozhlyadu dokumentiv tatars’koyi znati v Tavriys’komu dvoryans’komu deputats’komu zibranni”, Skhodoznavstvo, No. 53–54, pp. 50–59. (In Ukrainian).

Miranda Fransisko de. (1996), “Schodennyk”, Kyivs’ka starovyna, No. 2–3, pp. 9–46. (In Ukrainian).

Nikol’skiy P. A. (1929), Krym. Ot Krymskogo khanstva do nashikh dney, Krymizdat, Simferopol. (In Russian).

“O dozvolenii knyaz’yam i murzam tatarskim pol’zovat’sya vsemi preimushchestvami Rossiyskogo dvoryanstva” (1830), in Polnoye sobraniye zakonov Rossiyskoy imperii. Sobraniye (PSZRI-1), Saint Petersburg,Vol. ХХІ, pp. 51–52. (In Russian).

“O prinyatii krymskikh zhiteley i prochikh tatarskikh narodov v Rossiyskoye poddanstvo” (1830), in Polnoye sobraniye zakonov Rossiyskoy imperii. Sobraniye (PSZRI-1), Vol. ХХІ, Saint Petersburg, pp. 985–986. (In Russian).

“O prinyatii na voyennuyu sluzhbu tatarskikh murzov i chinovnykh lyudey, i o nagrazhdenii ikh chinami ne vyshe prem’yer-mayora” (1830), in Polnoye sobraniye zakonov Rossiyskoy imperii. Sobraniye (PSZRI-1), Vol. ХХІ, Saint Petersburg, p. 1030. (In Russian).

“Ob ostavlenii vladel’tsev Tavricheskoy oblasti v svobodnom rasporyazhenii ikh pomest’yami, votchinami i tomu podobnymi dvoryanskimi imeniyami s rasprostraneniyem prava sego na ikh naslednikov” (1830), in Polnoye sobraniye zakonov Rossiyskoy imperii. Sobraniye (PSZRI-1), Vol. ХХІІІ, Saint Petersburg, pp. 585–589. (In Russian).

Petrushevskiy A. F. (1884), Generalissimus knyaz’ Suvorov, Vol. 1, Saint Petersburg. (In Russian).

Pogodіn M. P. (1874), Istoriko-politicheskiye pis’ma i zapiski v prodolzheniye Krymskoy voyny. 1853–1856, Moscow. (In Russian).

Rabbi-Azar’ya, syn Ilii (1856), “Sobytiya, sluchivshiyesya v Krymu v tsarstvovaniye Shagin-Girey khana”, Vremennik Obshchestva istorii i drevnostey Rossiyskikh, Vol. 24, pp. 101–134.

Rossiyskiy gosudarstvennyy arkhiv drevnikh aktov (RGADA) [Russian State Archive of Ancient Acts], Fund 16 “Vnutrenneye upravleniye”, Inventory 1, File 588 “Doneseniya knyazyu Potemkinu-Tavricheskomu po upravleniyu Azovskoy guberniyey. Chasti I–XIII”, 1775–1784. (In Russian).

Rossiyskiy gosudarstvennyy voyenno-istoricheskiy arkhiv (RGVIA) [Russian State Military Historical Archive], Fund “Voyenno-uchenyy arkhiv (VUA)”, File 208 “Doneseniya general-poruchika Suvorova grafu Rumyantsevu v 1778 g.”.

Rossiyskiy gosudarstvennyy voyenno-istoricheskiy arkhiv (RGVIA) [Russian State Military Historical Archive], Fund “VUA”, File 211 “Tatarskiye pis’ma (s russkim perevodom) khana i krymskogo pravitel’stva kasatel’no vyvoda khristian iz Kryma i otvety na onyye rezidenta Konstantinova i generala Suvorova”, 1778.

Rossiyskiy gosudarstvennyy voyenno-istoricheskiy arkhiv (RGVIA) [Russian State Military Historical Archive], Fund “VUA”, File 213 “Doneseniya general-poruchika kn. Prozorovskogo gr. Rumyantsevu o deystviyakh protiv myatezhnykh tatar i o vsekh proisshestviyakh v Krymu, s yanvarya po 27 aprelya 1778 g., t. e. po den’ sdachi Prozorovskim komandovaniya general-poruchiku Suvorovu”, 1778. (In Russian).

Safonov S. V. (1844), “Ostatki grecheskikh legionov v Rossii ili nyneshneye naseleniye Balaklavy”, in Zapiski Odesskogo obshchestva istorii i drevnostey, Odessa, Vol. І, pp. 205–238. (In Russian).

Smirnov V. D. (1889), Krymskoye khanstvo pod verkhovenstvom Ottomanskoy Porty v ХVIII veke, Odessa. (In Russian).

Solov’yev S. M. (1998), Sochineniya: Istoriya Rossii s drevneyshikh vremen: In 18 books, Book 15, Vol. 29: Raboty raznykh let, Golos, Moscow. (In Russian).

Chechulin N. D. (1896), Vneshnyaya politika Rossii v nachale tsarstvovaniya Ekateriny II. 1762–1774, Saint Petersburg. (In Russian).

Sharkov V. V. (1883), Po povodu stoletnego yubileya prisoyedineniya Kryma. Istoriya Kryma do prisoyedineniya ego i sovremennoye sostoyaniye Kryma, Simferopol. (In Russian).

Shcheglov I. L. (1910), Trukhmeny i nogaytsy Stavropol’skoy gubernii. Materialy po izsledovaniyu polevogo i skotovodcheskogo khozyaystva v Trukhmenskoy i Achikulakskoy stepi, Vol. 1, Stavropol. (In Russian).

Haxthausen А. (1856), The Russian Empire its people, institution, and resources, Vol. II. London.

Fisher Alan W. (1970), The Russian Annexation of the Crimea. 1772–178, University Press, Cambridge.

Seymour H. (1855), Russia on the Black Sea and Sea of Azof: being a narrative of travels in the Crimea and bordering provinces with notices of the Naval, military and commercial resources of those countries, John Murray, London.