CEM EVI – ПЕРЕПИСУВАННЯ ТРАДИЦІЇ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  M. Годзинська

Анотація

Спосіб облаштування та використання певного простору може багато розповісти про групу, яка його організувала. Це загальновідомо і підтверджується й у випадку cem evi – місця релігійних та соціальних церемоній алеві, гетерогенної групи, нащадки якої з’явилися в Анатолії на хвилі тюркських народів і чия традиція була створена як свого роду синкретична система одночасно соціальної та релігійної сфер; вона складалася з елементів доісламської турецької культури, зороастризму, сунітського та шиїтського ісламу (включно з різними суфійськими рухами), християнства і навіть іудаїзму. Структуру і функції cem evi можна розглядати як певну семіотичну конструкцію, як “письмову культуру”. Проте у випадку cem evi це дуже стара і водночас дуже нова конструкція. Як місце релігійних церемоній cem evi було відоме багатьом поколінням. Але воно, як правило, спеціально облаштовувалося, тоді і там, де було необхідно, кожен раз спочатку. Постійні cem evi є відносно новими, і їхнє розміщення залежить від багатьох умов – типу простору, соціальної ситуації, програми та ідеології групи лідерів. Так що якщо cem evi – це текст, то кожен наступний cem evi буде нібито написанням, а також і переписуванням старого тексту з необхідними змінами та доповненнями. Але не все має бути змінено, і навіть у найскладнішій ситуації не все можна змінювати. Найважливіші елементи повинні залишатися. Іноді те, що є найактуальнішим, має бути також дозволено. Ця стаття спрямована на те, щоб уявити, як у сучасному світі можна прочитати текст cem evi і які унікальні знання спадщини традиційної культури можна захистити, створюючи такі тексти.

Як цитувати

ГодзинськаM. (2014). CEM EVI – ПЕРЕПИСУВАННЯ ТРАДИЦІЇ. Східний світ, (1 (82), 31-34. https://doi.org/10.15407/orientw2014.01.031
Переглядів статті: 40 | Завантажень PDF: 23

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Cem evi, переписування, традиція

Посилання

Kehl-Bodrogi Krisztina (2007), Kızılbaşlar/Aleviler, Istanbul. (In Turkish).

Korkmaz Esat (2003), Ansiklopedik Alevilik-Bektaşilik Sözlüğü, Istanbul. (In Turkish).

Melikoff Irene (2003), “Bektashi/Kızılbaş: Historical Bipartition and Its Consequences”, in T. Olsson, E. Özdalga, C. Raudvere, Catharina (Eds.), Alevi Identity. Cultural, Religious and Social Perspectives. Papers Read at a Conference Held at the Swedish Research Institute in Istanbul, November 25–27, 1996, Istanbul. (In Turkish).

Melikoff Irene (2007), Kırklar’ın Cemi’nde, Istanbul. (In Turkish).

Yaman Ali (2007), Alevilik ve Kızılbaşlık Tarihi, Istanbul. (In Turkish).

REFERENCES

Kehl-Bodrogi Krisztina (2007), Kızılbaşlar/Aleviler, Istanbul. (In Turkish).

Korkmaz Esat (2003), Ansiklopedik Alevilik-Bektaşilik Sözlüğü, Istanbul. (In Turkish).

Melikoff Irene (2003), “Bektashi/Kızılbaş: Historical Bipartition and Its Consequences”, in T. Olsson, E. Özdalga, C. Raudvere, Catharina (Eds.), Alevi Identity. Cultural, Religious and Social Perspectives. Papers Read at a Conference Held at the Swedish Research Institute in Istanbul, November 25–27, 1996, Istanbul. (In Turkish).

Melikoff Irene (2007), Kırklar’ın Cemi’nde, Istanbul. (In Turkish).

Yaman Ali (2007), Alevilik ve Kızılbaşlık Tarihi, Istanbul. (In Turkish).