ЛІКУД: БАЛАНС МІЖ ІДЕОЛОГІЄЮ І РЕЛІГІЄЮ. УПЕРШЕ В УРЯДІ (1977–1984)
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Вибори 1977 року традиційно називали “потрясінням” Блоку Лікуд. Став можливим тонкий баланс між світською та релігійною політичною владою в Державі Ізраїль. Ба більше, роль ортодоксальних та націоналістичних партій швидко зростала. У результаті цих виборів права партія очолить уряд вперше з моменту здобуття незалежності Державою Ізраїль. Повернення релігії до політичної сфери можна оцінити як явище нової ізраїльської політики. Влада релігійних партій полягає у формуванні та забезпеченні коаліційних урядів. Водночас релігійний блок не зміг зберегти центральну роль у державній політиці. Але він займав те саме важливе місце в Кнесеті, що й з 1948 року, як постійний партнер урядових коаліцій. Релігійні партії повністю інтегрувалися в політичну систему держави. Отже, вони досягли значних переваг для себе. Ба більше, вперше за тридцять років політичні партії почали представляти культурну та політичну різноманітність усього населення країни. Державу Ізраїль можна визначити як релігійну країну релігійної нації, та все ж багато громадян не належали до частини цієї релігійної спільноти. Насправді культурна війна розпочалася між двома верствами суспільства – світськими ізраїльтянами та релігійними євреями. Обидві групи вважали, що саме вони мають визначати характер Держави Ізраїль. Зрештою, така політична партія, як Лікуд, вичерпно продемонструвала, що консолідація демократичних систем не могла відбутися без включення релігійних партій. У результаті політичний імідж Лікуду як “релігійно орієнтованої партії” сприяв зміні політичної влади з лейбористської на владу Блоку Лікуд.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
ізраїльські політичні партії, громадянська релігія, Держава Ізраїль, Кнесет, Лікуд, релігійні партії
Beilin Y. (1985), “The Israeli general election of 1984”, Electoral Studies, Vol. 4, No. 1, pp. 79–83. https://doi.org/10.1016/0261-3794(85)90035-6
Brichta A. (1979), “The 1977 elections and the future of electoral reform in Israel”, in Penniman H. (ed.), Israel and the Polls: The Knesset Elections of 1977, American Enterprise Institute, Washington, D.C., pp. 39–57.
Don-Yehiya E. (1981a), “Origins and development of the Aguda, and Mafdal parties”, Jerusalem Quarterly, Vol. 20, No. 1, pp. 49–64.
Don-Yehiya E. (1981b), “The politics of the religious parties in Israel”, in Lehman-Wilzig S. and Susser B. (eds), Comparative Jewish Politics: Public Life in Israel and the Diaspora, Bar-Ilan University Press, Ramat-Gan, pp. 137–105.
Friedman M. (1984), “The NRP in transition – behind the party’s electoral decline”, in Caspi D., Diskin A., Gutmann E. (eds), The Roots of Begin’s Success, Croom Helm, London, pp. 141–168.
Gaier M. (2010), Religious Parties in the Political Systems of Pakistan and Israel, paper presented at the Interdisciplinary Graduate Conference on the Middle East, South Asia, and Africa, Columbia University, April 15–17, 2010, available at https://academiccommons.columbia.edu/doi/10.7916/D8JQ16RZ (accessed June 24, 2021).
Ben-Rafael G. S. (2001), “Power and changes in the balance between ideology and pragmatism in the right wing Likud Party”, GeoJournal, Vol. 53, No. 3, pp. 263–272. https://doi.org/10.1023/A:1019585912714
Greilsammer I. (1986), “Campaign strategies of the Israeli religious parties, 1981–1984”, in Shamir M. and Arian A. (eds), The Elections in Israel – 1984, Ramat Publishing, Tel Aviv, pp. 79–96.
Hershkowitz S. (1987), “Residential segregation by religion: a conceptual framework”, in Tijdschrift voor Economische en Sociale Geografie, Vol. 78, No. 1, pp. 44–52. https://doi.org/10.1111/j.1467-9663.1987.tb00143.x
Liebman C. S. and Don-Yehiya E. (1984), Religion and Politics in Israel, Indiana University Press, Bloomington.
Mendilow J. (2003), Ideology, Party Change, and Electoral Campaigns in Israel, 1965–2001, SUNY Series in Israeli Studies, State University of New York Press, Albany.
Newman D. (1986), “Functional Change and the Settlement Structure in Israel: A Study of Political Control, Response and Adaptation”, Journal of Rural Studies, Vol. 2, No. 2, pp. 127–137. https://doi.org/10.1016/0743-0167(86)90051-3
Newman D. (1989), “Voting patterns and the religious parties in Israel”, Contemporary Jewry, Vol. 10, No. 2, pp. 65–80. https://doi.org/10.1007/BF02965572
Olmert J. (2013), “Jabotinsky-Begin-Lieberman: the changing face of the Likud party”, Romanian Journal of Society and Politics, Vol. 9, No. 1, pp. 137–152.
Rubinstein E. (1979), “The Lesser Parties in the Israeli Elections of 1977”, in Penniman H. (ed.), Israel at the Polls: The Knesset Elections of 1977, American Enterprise Institute, Washington, D.C., pp. 173–198.
Schiff G. S. (1977), Tradition and Politics: The Religious Parties of Israel, Wayne State University Press, Detroit.
Schiff G. S. (1990), “Beyond the Begin Revolution: Recent Development in Israel’s Religious Parties”, in Mahler G. S. (ed.), Israel After Begin, SUNY Press, Albany, pp. 273–290.
Shamir M. and Arian A. (1982), “The ethnic vote in Israel’s 1981 elections”, Electoral Studies, Vol. 1, No. 3, pp. 315–331. https://doi.org/10.1016/0261-3794(82)90221-9
Shlaim A. (1996), “The Likud in Power: The Historiography of Revisionist Zionism”, Israel Studies, Vol. 1, No. 2, pp. 278–293. https://doi.org/10.2979/ISR.1996.1.2.278
Tauris C. S. (1995), Israel, Likud and the Zionist Dream: Power, Politics and Ideology from Begin to Netanyahu, St. Martin’s Press, New York.
Waterman S. (1981), “Electoral reform in Israel – a geographer’s view”, Geographical Research Forum, Vol. 1, No. 3, pp. 16–24.
Yishai Y. (1980), “Factionalism in the National Religious Party: The Quiet Revolution”, in Arian A. (ed.), The Elections in Israel, 1977, Jerusalem Academic Press, Jerusalem, pp. 123–158.
REFERENCES
Beilin Y. (1985), “The Israeli general election of 1984”, Electoral Studies, Vol. 4, No. 1, pp. 79–83. https://doi.org/10.1016/0261-3794(85)90035-6
Brichta A. (1979), “The 1977 elections and the future of electoral reform in Israel”, in Penniman H. (ed.), Israel and the Polls: The Knesset Elections of 1977, American Enterprise Institute, Washington, D.C., pp. 39–57.
Don-Yehiya E. (1981a), “Origins and development of the Aguda, and Mafdal parties”, Jerusalem Quarterly, Vol. 20, No. 1, pp. 49–64.
Don-Yehiya E. (1981b), “The politics of the religious parties in Israel”, in Lehman-Wilzig S. and Susser B. (eds), Comparative Jewish Politics: Public Life in Israel and the Diaspora, Bar-Ilan University Press, Ramat-Gan, pp. 137–105.
Friedman M. (1984), “The NRP in transition – behind the party’s electoral decline”, in Caspi D., Diskin A., Gutmann E. (eds), The Roots of Begin’s Success, Croom Helm, London, pp. 141–168.
Gaier M. (2010), Religious Parties in the Political Systems of Pakistan and Israel, paper presented at the Interdisciplinary Graduate Conference on the Middle East, South Asia, and Africa, Columbia University, April 15–17, 2010, available at https://academiccommons.columbia.edu/doi/10.7916/D8JQ16RZ (accessed June 24, 2021).
Ben-Rafael G. S. (2001), “Power and changes in the balance between ideology and pragmatism in the right wing Likud Party”, GeoJournal, Vol. 53, No. 3, pp. 263–272. https://doi.org/10.1023/A:1019585912714
Greilsammer I. (1986), “Campaign strategies of the Israeli religious parties, 1981–1984”, in Shamir M. and Arian A. (eds), The Elections in Israel – 1984, Ramat Publishing, Tel Aviv, pp. 79–96.
Hershkowitz S. (1987), “Residential segregation by religion: a conceptual framework”, in Tijdschrift voor Economische en Sociale Geografie, Vol. 78, No. 1, pp. 44–52. https://doi.org/10.1111/j.1467-9663.1987.tb00143.x
Liebman C. S. and Don-Yehiya E. (1984), Religion and Politics in Israel, Indiana University Press, Bloomington.
Mendilow J. (2003), Ideology, Party Change, and Electoral Campaigns in Israel, 1965–2001, SUNY Series in Israeli Studies, State University of New York Press, Albany.
Newman D. (1986), “Functional Change and the Settlement Structure in Israel: A Study of Political Control, Response and Adaptation”, Journal of Rural Studies, Vol. 2, No. 2, pp. 127–137. https://doi.org/10.1016/0743-0167(86)90051-3
Newman D. (1989), “Voting patterns and the religious parties in Israel”, Contemporary Jewry, Vol. 10, No. 2, pp. 65–80. https://doi.org/10.1007/BF02965572
Olmert J. (2013), “Jabotinsky-Begin-Lieberman: the changing face of the Likud party”, Romanian Journal of Society and Politics, Vol. 9, No. 1, pp. 137–152.
Rubinstein E. (1979), “The Lesser Parties in the Israeli Elections of 1977”, in Penniman H. (ed.), Israel at the Polls: The Knesset Elections of 1977, American Enterprise Institute, Washington, D.C., pp. 173–198.
Schiff G. S. (1977), Tradition and Politics: The Religious Parties of Israel, Wayne State University Press, Detroit.
Schiff G. S. (1990), “Beyond the Begin Revolution: Recent Development in Israel’s Religious Parties”, in Mahler G. S. (ed.), Israel After Begin, SUNY Press, Albany, pp. 273–290.
Shamir M. and Arian A. (1982), “The ethnic vote in Israel’s 1981 elections”, Electoral Studies, Vol. 1, No. 3, pp. 315–331. https://doi.org/10.1016/0261-3794(82)90221-9
Shlaim A. (1996), “The Likud in Power: The Historiography of Revisionist Zionism”, Israel Studies, Vol. 1, No. 2, pp. 278–293. https://doi.org/10.2979/ISR.1996.1.2.278
Tauris C. S. (1995), Israel, Likud and the Zionist Dream: Power, Politics and Ideology from Begin to Netanyahu, St. Martin’s Press, New York.
Waterman S. (1981), “Electoral reform in Israel – a geographer’s view”, Geographical Research Forum, Vol. 1, No. 3, pp. 16–24.
Yishai Y. (1980), “Factionalism in the National Religious Party: The Quiet Revolution”, in Arian A. (ed.), The Elections in Israel, 1977, Jerusalem Academic Press, Jerusalem, pp. 123–158.