“СУТРА СЕРЦЯ” – СУТРА ПОРОЖНЕЧІ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
“Сутра серця” (“Грідая-сутра”) є однією із сутр класу праджняпараміти, або “сутр порожнечі”. Головна філософська формула цих сутр – це твердження “форма – це і є порожнеча, порожнеча – це і є форма” з його кількома варіаціями. У цій статті її смисл аналізується з двох поглядів. З одного боку, у її первинному значенні в контексті сутр праджняпараміти, підсумком яких вважають “Сутру серця”. А з другого боку, у її подальшій інтерпретації найвідомішими китайськими коментаторами сутри: представником китайської йоґачари (школа фасян) Вончхиком (“Фошо божеболомідо сінь цзін цзань”, № 1711) та представником школи хуаянь Фа-цзаном (“Божеболомідо сінь цзін люешу”, № 1712).
Попри те що “Сутра серця” є класичним праджняпарамітським текстом, найвідоміші коментарі до неї було складено представниками немадг’ямаківської традиції. Видатний учень Сюань-цзана Вончхик підходить до поняття порожнечі з погляду вчення йоґачари про три природи, а також вчення мадг’ямаки про дві істини. Натомість Фа-цзан розвиває вчення про неперешкоджання форми та порожнечі, пов’язане з доктриною школи хуаянь (взаємне не-перешкоджання принципу та речей).
Стверджується, що причиною розбіжностей у розумінні поняття порожнечі є не лише доктринальна специфіка різних буддійських шкіл, а радше необхідність подальшого поглибленого тлумачення складної та багатовимірної філософії порожнечі як такої – порожнеча “я” та речей, порожнеча понять, порожнеча свідомості. Від початку у традиції праджняпараміти було акцентовано негативну діалектику “порожнечі понять”, натомість у пізнішій традиції виходить на перший план позитивний вимір істинної “порожнечі свідомості”.
Водночас усі коментатори філософської формули з “Грідая-сутри”, чиї тексти розглянуто в цій статті, приходять до ключового для буддійської філософії поняття неподвійності форми та порожнечі (яке набуває розвитку як вчення мадг’ямаки про дві істини, вчення йоґачари про три природи або вчення хуаянь про неперешкоджання принципу та речей), лише завдяки якому стає можливою реалізація буддійського “серединного шляху”.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
буддизм, “Сутра серця” (“Грідая-сутра”), праджняпараміта, філософія порожнечі, школа фасян, школа хуаянь, Вончхик, Фа-цзан
Література:
Александрова Н. В. Путь и текст: китайские паломники в Индии. Москва, 2008.
Бгаґаваті праджняпараміта грідая сутра та Ваджраччхедіка праджняпараміта сутра / Пер. з тиб. та англ. Марія Васильєва, ред. Ярослав Литовченко. Київ, 2014.
Стрелкова А. Ю. Буддизм: філософія порожнечі. Київ, 2015.
Терентьев А. А. “Сутра сердца Праджняпарамиты” и ее место в истории буддийской философии // Буддизм: история и культура. Москва, 1989.
Beal S. The Páramitá-hridaya Sútra, or, in Chinese, “Mo-ho-pô-ye-po-lo-mih-to-sin-king,” i.e., “The Great Páramitá Heart Sútra” // Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland. Vol. 1. Part 1. 1864. https://doi.org/10.1017/S0035869X00160812
Beal S. A Catena of Buddhist Scriptures from the Chinese. London, 1871.
Boreboluomiduo xin jing 般若波羅蜜多心經 // T. Vol. 8. No. 251.
Buswell R. E., Lopez D. S. The Princeton dictionary of Buddhism. Princeton and Oxford, 2014. https://doi.org/10.1515/9781400848058
Chikō 智光. Hannya-shingyō-jutsugi 般若心經述義 // T. Vol. 57. No. 2202.
Choo B. H. An English Translation of the Banya paramilda simgyeong chan: Wonch’uk’s Commentary on the Heart Sūtra (Prajñāpāramitā-hṛdaya-sūtra) // International Journal of Buddhist Thought & Culture February. Vol. 6. 2006.
Conze E. Thirty Years of Buddhist Studies: Selected Essays. Oxford, 1967.
Cook F. Fa-tsang’s brief commentary on the Prajñāpāramitā-hṛdaya-Sūtra // Mahayana Buddhist Meditation: Theory and Practice. Honolulu, 1978. https://doi.org/10.1515/9780824885984-010
Da bozeboluomiduo jing 大般若波羅蜜多經 // T. Vol. 5–7. No. 220.
Digital Sanskrit Buddhist Canon. URL: www.dsbcproject.org (дата звернення: 28.09.2019).
Fa-zang 法藏. Boreboluomiduo xin jing lüeshu 般若波羅蜜多心經略疏 // T. Vol. 33. No. 1712.
Garma C. C. Chang. The Buddhist Teaching of Totality. The Philosophy of Hwa Yen Buddhism. University Park and London, 1971.
Hašek J. Osudy dobrého vojáka Švejka. Praha, 1955.
Heng-ching Shih, Lusthaus D. A Comprehensive Commentary on the Heart Sutra (Prajñāpāramitā-hṛdaya-sūtra). Berkeley, 2001.
Jingang bozeboluomi jing 金剛般若波羅蜜經 // T. Vol. 8. No. 235.
LaFleur W. R. Liquid Life: Abortion and Buddhism in Japan. Princeton, 1992. https://doi.org/10.1515/9781400843671
Lopez D. S. The Heart Sūtra Explained: Indian and Tibetan Commentaries. Albany, 1988.
Lopez D. S. Elaborations on Emptiness: Uses of the Heart Sūtra. Princeton, 1996. https://doi.org/10.1515/9781400884513
Lusthaus D. The Heart Sūtra in Chinese Yogācāra: Some Comparative Comments on the Heart Sūtra Commentaries of Wŏnch’ŭk and K’uei-chi // International Journal of Buddhist Thought & Culture. Vol. 3. 2003.
McRae J. R. Ch’an Commentaries on the Heart Sūtra: Preliminary Inferences on the Permutation of Chinese Buddhism // Journal of the International Association of Buddhist Studies. Vol. 11, No. 2. 1988.
Mohe bozeboluomi jing 摩訶般若波羅蜜經 // T. Vol. 8. No. 223.
Nattier J. The Heart Sūtra: a Chinese apocryphal text? // Journal of the International Association of Buddhist Studies. Vol. 15, No. 2. 1992.
Seng-zhao 僧肇. Баоцзан лунь 寶藏論 // T. Vol. 45. No. 1857.
Silk J. A. The Heart Sūtra in Tibetan: a Critical Edition of the Two Recensions Contained in the Kanjur. Arbeitskreis für Tibetische und Buddhistische Studien. Wien, 1994.
Taishō shinshū daizōkyō 大正新脩大藏經 // The SAT Daizōkyō Text Database. URL: http://21dzk.l.u-tokyo.ac.jp/SAT/ (дата звернення: 28.04.2021).
The Ancient Palm-leaves containing the Pragñâ-pâramitâ-hridaya-sûtra and the Ushnîsha-vigaya-dhâranî / F. Max Müller and Bunyiu Nanjio ed. with an appendix by G. Bühler. Oxford, 1884.
Williams P. Mahāyāna Buddhism: the Doctrinal Foundations. London and New York, 2009. https://doi.org/10.4324/9780203428474
Woncheuk 圓測. Foshuo boreboluomiduo xin jing zan 佛說般若波羅蜜多心經贊 // T. Vol. 33. No. 1711.
Yang Zeng-wen 楊曾文. Jing Jue ji qi “‘Zhu’ Bore Bolomiduo Xin Jing” 淨覺及其 “「注」般若波羅蜜多心經” (Ching-Chüeh and His Heart Sūtra Commentary) // Chung-Hwa Buddhist Journal 中華佛學學報. No. 6. 1993.
References:
Aleksandrova N. V. (2008), Put’ i tekst: kitayskiye palomniki v Indii, Vostochnaya literatura, Moscow. (In Russian).
Bhagavati pradzhnyaparamita hridaya sutra ta Vadzhrachchkhedika pradzhnyaparamita sutra (2014), Translated from Tibetan and English by Mariya Vasyl’yeva, Yaroslav Lytovchenko (ed.), Kyiv. (In Ukrainian).
Strelkova A. Yu. (2015), Buddyzm: filosofiya porozhnechi, Vydavnychyy dim “Kyyevo-Mohylyans’ka akademiya”, Kyiv. (In Ukrainian).
Terent’yev A. A. (1989), “ ‘Sutra serdtsa Pradzhnyaparamity’ i eye mesto v istorii buddiyskoy filosofii”, in Buddizm: istoriya i kul’tura, Nauka, Moscow, pp. 4–21. (In Russian).
Beal S. (1864), “The Páramitá-hridaya Sútra, or, in Chinese, ‘Mo-ho-pô-ye-po-lo-mih-to-sin-king’, i.e., ‘The Great Páramitá Heart Sútra’ ”, in Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland, Vol. 1, Part 1, pp. 25–28. https://doi.org/10.1017/S0035869X00160812
Beal S. (1871), A Catena of Buddhist Scriptures from the Chinese, Trübner, London.
“Boreboluomiduo xin jing”, in T, Vol. 8, No. 251. (In Chinese).
Buswell R. E. and Lopez D. S. (2014), The Princeton dictionary of Buddhism, Princeton University Press, Princeton and Oxford. https://doi.org/10.1515/9781400848058
Chikō, “Hannya-shingyō-jutsugi”, in T, Vol. 57, No. 2202. (In Chinese).
Choo B. H. (2006), “An English Translation of the Banya paramilda simgyeong chan: Wonch’uk’s Commentary on the Heart Sūtra (Prajñāpāramitā-hṛdaya-sūtra)”, in International Journal of Buddhist Thought & Culture February, Vol. 6, pp. 121–205.
Conze E. (1967), Thirty Years of Buddhist Studies: Selected Essays, Bruno Cassirer, Oxford.
Cook F. (1978), “Fa-tsang’s brief commentary on the Prajñāpāramitā-hṛdaya-Sūtra”, in Mahayana Buddhist Meditation: Theory and Practice, University Press of Hawaii, Honolulu, pp. 167–206. https://doi.org/10.1515/9780824885984-010
“Da bozeboluomiduo jing”, in T, Vol. 5–7, No. 220. (In Chinese).
Digital Sanskrit Buddhist Canon, available at: www.dsbcproject.org (accessed September 28, 2019).
Fa-zang, “Boreboluomiduo xin jing lüeshu”, in T, Vol. 33, No. 1712. (In Chinese).
Garma C. C. Chang (1971), The Buddhist Teaching of Totality. The Philosophy of Hwa Yen Buddhism, Pennsylvania State University Press, University Park and London.
Hašek J. (1955), Osudy dobrého vojáka Švejka, KLHU, Praha.
Heng-ching Shih and Lusthaus D. (2001), A Comprehensive Commentary on the Heart Sutra (Prajñāpāramitā-hṛdaya-sūtra), Numata Center for Buddhist Translation and Research, Berkeley.
“Jingang bozeboluomi jing”, in T, Vol. 8, No. 235. (In Chinese).
LaFleur W. R. (1992), Liquid Life: Abortion and Buddhism in Japan, Princeton University Press, Princeton. https://doi.org/10.1515/9781400843671
Lopez D. S. (1988), The Heart Sūtra Explained: Indian and Tibetan Commentaries, State University of New York Press, Albany.
Lopez D. S. (1996) Elaborations on Emptiness: Uses of the Heart Sūtra, Princeton University Press, Princeton. https://doi.org/10.1515/9781400884513
Lusthaus D. (2003), “The Heart Sūtra in Chinese Yogācāra: Some Comparative Comments on the Heart Sūtra Commentaries of Wŏnch’ŭk and K’uei-chi”, in International Journal of Buddhist Thought & Culture, Vol. 3, pp. 59–103.
McRae J. R. (1988), “Ch’an Commentaries on the Heart Sūtra: Preliminary Inferences on the Permutation of Chinese Buddhism”, in Journal of the International Association of Buddhist Studies, Vol. 11, No. 2, pp. 87–115.
“Mohe bozeboluomi jing”, in T, Vol. 8, No. 223. (In Chinese).
Nattier J. (1992), “The Heart Sūtra: a Chinese apocryphal text?”, in Journal of the International Association of Buddhist Studies, Vol. 15, No. 2, pp. 153–223.
Seng-zhao, “Baotszan lun’ ”, in T, Vol. 45, No. 1857. (In Chinese).
Silk J. A. (1994), The Heart Sūtra in Tibetan: a Critical Edition of the Two Recensions Contained in the Kanjur. Arbeitskreis für Tibetische und Buddhistische Studien, Arbeitskreis für Tibetische und Buddhistische Studien, Wien.
“Taishō shinshū daizōkyō”, in The SAT Daizōkyō Text Database, available at: http://21dzk.l.u-tokyo.ac.jp/SAT/ (accessed April 30, 2021).
The Ancient Palm-leaves containing the Pragñâ-pâramitâ-hridaya-sûtra and the Ushnîsha-vigaya-dhâranî (1884), F. Max Müller and Bunyiu Nanjio (eds) with an appendix by G. Bühler, Clarendon Press, Oxford.
Williams P. (2009), Mahāyāna Buddhism: the Doctrinal Foundations, Routledge, London and New York. https://doi.org/10.4324/9780203428474
Woncheuk, “Foshuo boreboluomiduo xin jing zan”, in T, Vol. 33, No. 1711. (In Chinese).
Yang Zeng-wen (1993), “Jing Jue ji qi “ ‘Zhu’ Bore Bolomiduo Xin Jing” (Ching-Chüeh and His Heart Sūtra Commentary)”, in Chung-Hwa Buddhist Journal, No. 6, pp. 237–261. (In Chinese).