КХМЕРСЬКИЙ БРОНЗОВИЙ РИТУАЛЬНИЙ МЕЧ У ЗІБРАННІ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  О. О. Попельницька

  Т. І. Мироненко

Анотація

Метою цього дослідження є атрибуція раритетного меча, що, імовірно, походить з території Камбоджі і введення його до наукового обігу. На час надходження у 2009 р. до Національного музею історії України (НМІУ) меч складався з двох порожнистих фрагментів, товщина стінок яких не перевищує кількох міліметрів. Поверхню меча було тоновано фарбою, що імітує благородну патину. Цей меч може бути як реплікою відомого історичного артефакту, так і оригінальним ритуальним предметом, що має стосунок до культу індуїстського Трімурті. За формою меч з НМІУ подібний до реліквії Камбоджі – Меча Перемоги (Preah Khan Reach) та коронаційного меча Таїланду (Phra Saeng Khan Chai Si).
Меч з НМІУ відлито з кольорового металу. На його клинку наявна рельєфна композиція із зображенням людини, яка, охоплена полум’ям, танцює під деревом, по гілках якого ідуть чотири тварини. Постать, що танцює, розташована на підвищенні, обабіч якого зображено дві дещо менші людські фігури, озброєні мечами.
Руків’я меча декороване повторюваним мотивом багатопелюсткової розети. На гарді меча зображено чотири рельєфні обличчя. Завершення руків’я має вигляд людської голови з чотирма обличчями, у головному уборі, що нагадує чотириярусний храм-ступу.
Аналогіями меча з НМІУ є артефакти, представлені на інтернет-ресурсах, створених з метою торгівлі антикваріатом.
Першою аналогією є бронзові меч та тризубець, датовані Х–ХІ століттями, місцем походження яких названо провінцію Сіємрап у Камбоджі. Цей меч за формою схожий на меч із НМІУ, а тризубець декоровано композицією, подібною до наявної на клинку меча з НМІУ.
Другою аналогією є бронзовий кхмерський вотивний дарунок до храму ХІІ ст. із зображенням тієї ж композиції, що й на мечі з НМІУ: людина, що танцює під деревом, на гілках якого розташовано дві пари тварин.
Третьою аналогією є бронзовий церемоніальний кхмерський меч із зображенням Брахми на руків’ї, датований кінцем XVIII ст. (чи більш раннім часом) і “придбаний у Камбоджі близько 30 років тому приватним колекціонером”. За формою цей меч подібний до меча з НМІУ. Його руків’я декороване повторюваним мотивом квітки. Дещо відмінною є композиція рельєфного зображення на клинку: людина, що в медитативній позі сидить під деревом.

Ще один бронзовий кхмерський меч за формою подібний до того, що зберігається у НМІУ. Руків’я меча декороване зображенням повторюваного мотиву квітки. На клинку рельєфом зображено людину, що танцює під деревом, та людину, що сидить на квітці лотоса.
Отже, на усіх перелічених аналогіях меча з НМІУ наявні рельєфні зображення людини, що танцює під деревом. Зміст цієї композиції дають змогу з’ясувати зображення на кам’я-них барельєфах, що зберігаються в Національному музеї Камбоджі (м. Пномпень) або розміщені на індуїстських храмах Ангкора, храмах ХІ–ХІІ ст. Прасат Сіхорафум (Таїланд) та Прасат Пном Чізор (Камбоджа). Центральною постаттю цих рельєфів є Шива, який танцює на голові Кали. Шиву супроводжують дещо менші постаті Вішну та Брахми.

Як цитувати

Попельницька, О. О., & Мироненко, Т. І. (2020). КХМЕРСЬКИЙ БРОНЗОВИЙ РИТУАЛЬНИЙ МЕЧ У ЗІБРАННІ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Східний світ, (3 (108), 71-86. https://doi.org/10.15407/orientw2020.03.071
Переглядів статті: 59 | Завантажень PDF: 39

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

індуїзм, Камбоджа, Кхмерська імперія, Національний музей історії України, ритуальна зброя, художній метал

Посилання

Миго А. Кхмеры (история Камбоджи с древнейших времен) / Пер. с франц. Москва, 1973.

Торчинов Е. А. Введение в буддологию. Курс лекций. Санкт-Петербург, 2000.

Чеснов Я. В. Миф о мече и начало государственности в Восточном Индокитае // Религия и мифология народов Восточной и Южной Азии. Москва, 1970.

Ceremonial Dagger. Khmer 1040 or 1041. Object Place: Cambodia // Museum of Fine Arts, Boston. URL: https://collections.mfa.org/objects/22443 (дата звернення: 03.05.2020).

Harris J. Cambodian Buddhism, History and Practice. University of Hawai’і Press, 2005.

Kenneth T. So. Preah Khan Reach and The Genealogy of Khmer Kings. Khmer Royal Sacred Sword vs. Thai Royal Sword of Victory. URL: https://www.pdffiller.com/jsfiller-desk11/?projectId=521269064#b63d62916. (дата звернення: 17.05.2020).

Khmer architecture // HiSoUR. URL: https://www.hisour.com/khmer-architecture-31146/ (дата звернення: 21.05.2020).

Khmer Art History // National Museum of Cambodia. URL: https://www.cambodiamuseum.info/en_khmer_art_history.html (дата звернення: 30.04.2020).

Sounds of Angkor. URL: https://www.soundsofangkor.org/english/ancient-dance/instruments-shiva-s. (дата звернення: 08.05.2020).

The royal regalia and their origins // The Nation Thailand. 2019 (Apr. 30). URL: https://www.nationthailand.com/royal-coronation/30368636 (дата звернення: 03.05.2020).

Woodward H. W. Tantric Buddhism at Angkor Thom // Ars Оrientalis. Vol. 12. 1981.

REFERENCES

Migo A. (1973), Kkhmery (istoriya Kambodzhi s drevneyshikh vremen), Transl. from French, Nauka, Moscow. (In Russian).

Torchinov E. A. (2000), Vvedeniye v buddologiyu. Kurs lektsiy, Peterburgskoye filosofskoye obshchestvo, Saint Petersburg. (In Russian).

Chesnov Ya. V. (1970), “Mif o meche i nachalo gosudarstvennosti v Vostochnom Indokitaye”, in Religiya i mifologiya narodov Vostochnoy i Yuzhnoy Azii, Nauka, Moscow, pp. 73–98. (In Russian).

“Ceremonial Dagger. Khmer1040 or 1041. Object Place: Cambodia”, in Museum of Fine Arts, Boston, available at: https://collections.mfa.org/objects/22443 (accessed May 3, 2020).

Harris J. (2005), Cambodian Buddhism, History and Practice, University of Hawai’і Press.

Kenneth T. So, Preah Khan Reach and The Genealogy of Khmer Kings. Khmer Royal Sacred Sword vs. Thai Royal Sword of Victory, available at: https://www.pdffiller.com/jsfiller-desk11/?projectId=521269064#b63d62916. (accessed May 17, 2020).

“Khmer architecture”, in HiSoUR, available at: https://www.hisour.com/khmer-architecture-31146/ (accessed May 21, 2020).

“Khmer Art History”, in National Museum of Cambodia, available at: https://www.cambodiamuseum.info/en_khmer_art_history.html (accessed April 30, 2020).

Sounds of Angkor, available at: https://www.soundsofangkor.org/english/ancient-dance/instruments-shiva-s. (accessed May 8, 2020).

“The royal regalia and their origins” (2019), in The Nation Thailand, Apr. 30, available at: https://www.nationthailand.com/royal-coronation/30368636 (accessed May 3, 2020).

Woodward H. W. (1981), “Tantric Buddhism at Angkor Thom”, Ars Оrientalis, Vol. 12, pp. 57–67.