Якими вбачаються корейські чоловіки? Перцепції серед мексиканських жінок, навіяні “корейською хвилею”
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Дослідження останніх років вказують на те, що чимало молодих представниць сучасного мексиканського суспільства схильні до споживання продуктів індустрії розваг, що походять з Республіки Корея. Поява перших корейських продуктів креативної індустрії в країні ацтеків датується 2002 роком, однак неможливо визначити точно, коли саме споживацтво сягнуло майже беззаперечного захоплення піснями жанру K-pop та групами “ідолів”. Протягом останнього десятиліття підсилена цифровізацією синергія між зусиллями корейських компаній і продюсерських центрів, різними верствами корейського суспільства та дипломатичними колами уряду азійської країни дала змогу перетворити явище споживання корейського розважального медіа- і телепродукту на глобальну тенденцію, що також мало відповідний вплив і на мексиканських представниць прекрасної статі.
Стаття зосереджується на тому, у який спосіб вплив продуктів креативної індустрії Республіки Корея сформував уявлення мексиканок про корейських чоловіків і як ці нові уявлення спонукають жіноцтво країни ацтеків вважати цих представників протилежної статі новим ідеалом. У результаті проведеного дослідження продемонстровано, як мексиканські жінки стали розглядати відмітні риси маскулінності сучасних південнокорейських чоловіків у контексті сприйняття ідеального чоловіка.
З метою аналізу та опрацювання даних, отриманих за допомогою відкритих онлайн-опитувань, використовуються такі концепції культурологічних досліджень, як культурна (креативна) індустрія, споживання, символічне використання, гендер як символічний конструкт тощо. Питання були адресовані відповідним фокус-групам, які є споживачами корейської продукції креативної індустрії.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
корейські чоловіки, мексиканські жінки, корейська креативна індустрія, споживання, “корейська хвиля”
Bustamante E. (2003), Hacia un nuevo sistema mundial de comunicación. Las industrias culturales en la era digital, Gedisa, Barcelona.
De Coss Henning C. (2019), Subjetividades y Consumos Culturales de la Ola Coreana en Jóvenes de Tuxtla Gutiérrez, M. A. dissertation, Autonomous University of Chiapas, Mexico, available at: www.repositorio.unach.mx:8080/jspui/handle/123456789/3489 (accessed August 25, 2022).
De Martino Bermúdez M. (2013), “Connel y el concepto de masculinidades hegemónicas: notas críticas desde la obra de Pierre Bourdieu”, Revista Estudos Feministas, Vol. 21, No. 1, pp. 283–300. DOI: http://dx.doi.org/10.1590/S0104-026X2013000100015 https://doi.org/10.1590/S0104-026X2013000100015
Horkheimer M. and Adorno T. (1998), Dialéctica de la Ilustración, Simancas Ediciones, Buenos Aires.
García N. (1989), Las Culturas Populares en el Capitalismo, Editorial Patria, México.
García N. (1993), “El consumo cultural y su estudio en México: una propuesta teórica”, in Néstor García Canclini (ed.), El consumo cultural en México, CONACULTA, México, pp. 15–42.
García N. (1999), Las Industrias Culturales en la Integración Latinoamericana, Eudeba, México.
García N. (2000), “Industrias culturales y globalización: procesos de desarrollo e integración en América Latina”, Estudios Internacionales, Vol. 33, No. 129, pp. 90–111. DOI: https://doi.org/10.5354/0719-3769.2000.14982
García N. (without date), “Industrias culturales y el desarrollo de los países americanos”, Senado de la República, available at: https://www.senado.gob.mx/comisiones/cultura/docs/CSM.pdf (accessed August 25, 2022).
Geertz C. (1983), La interpretación de las culturas, Gedisa, Barcelona.
Giménez G. (2005), “La concepción simbólica de la cultura”, in Gilberto Giménez (ed.), Teoría y Análisis de la Cultura, CONACULTA, México, pp. 67–87.
Lopez N. (2011), Hallyu and its Impact on Mexican Society, PhD dissertation, Hanyang University, Seoul, available at: https://repository.hanyang.ac.kr/handle/20.500.11754/138665 (accessed August 25, 2022).
López Rocha N. (2012), “Hallyu y su impacto en la sociedad mexicana”, Estudios Hispánicos, No. 64, pp. 579–598.
Lopez Rocha N. (2013), “Hallyu in Mexico and the Role of Korean Pop Idols’ Fan Clubs”, Journal of Foreign Studies, No. 24, pp. 615–637. DOI: 10.15755/jfs.2013..24.615
López N. (2020), “La estrategia cultural de Corea: sus impactos locales y percepciones en México”, in Nayelli López Rocha (ed.), Península Coreana, estrategias, reestructuración e inserción en el mundo global, PUEAA-UNAM, México, pp. 135–172.
Mattelart A. and Neveu É. (2011), Introducción a los Estudios Culturales, Paidós, México.
Ortega L. (2009), “Consumo de bienes culturales: reflexiones sobre un concepto y tres categorías para su análisis”, Culturales, Vol. V, No. 19, pp. 7–44.
Peters T. (2019), “Oferta y Consumo Cultural, los desafíos de un concepto sospechoso”, in Rafael Chavarría Daniel Fauré and Carlos Yáñez (eds), Conceptos clave de la gestión cultural enfoques desde Latinoamérica, Ariadna Ediciones, Santiago de Chile, pp. 271–292.
UNESCO/CERLAC (2000), Cultura, Comercio y Globalización, preguntas y respuestas, UNESCO, París, available at: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000130033 (accessed August 25, 2022).
Willis P. (1999), “Producción cultural y teorías de la reproducción”, in Mariano Fernández Enguita (ed.), Sociología de la Educación, Ariel, Barcelona, pp. 640–659.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.